Нещодавно, 3 жовтня відсвядкували 118 років від дня народження великого російського поета Сергія Єсеніна. У Росії цей день відзначили літературними вечорами на яких віддавали шану поету  та декламували його вірші. А на Україні, лише дехто виклав пости у соціальних мережах присвячені Єсеніну. Тож любі співвітчизники я впевнена, що багато хто з вас любить і шанує цього так би мовити "скандаліста" не забуваєте його і при нагоді проявляйте свою любов. Памятайте, Єсенін не просто російський поет, він словянська душа народу.
Усім добра і котиків, і мого улюбленого вірша Сергія Єсеніна.))))

***

Мне осталась одна забава:
Пальцы в рот — и веселый свист.
Прокатилась дурная слава,
Что похабник я и скандалист.

Ах! какая смешная потеря!
Много в жизни смешных потерь.
Стыдно мне, что я в бога верил.
Горько мне, что не верю теперь.

Золотые, далекие дали!
Все сжигает житейская мреть.
И похабничал я и скандалил
Для того, чтобы ярче гореть.

Дар поэта — ласкать и карябать,
Роковая на нем печать.
Розу белую с черною жабой
Я хотел на земле повенчать.

Пусть не сладились, пусть не сбылись
Эти помыслы розовых дней.
Но коль черти в душе гнездились — 
Значит, ангелы жили в ней.

Вот за это веселие мути,
Отправляясь с ней в край иной,
Я хочу при последней минуте
Попросить тех, кто будет со мной,—

Чтоб за все за грехи мои тяжкие,
За неверие в благодать
Положили меня в русской рубашке
Под иконами умирать.

1923